Розділ 3. Призначення щодо людини
Адам і Єва могли б стати прабатьками людства, які втілюють у собі добро, якби впоралися зі своєю часткою відповідальності, дотримуючись Божої заповіді не їсти плід із дерева пізнання добра і зла. Відповідно, Боже призначення стосовно того, що вони стануть прабатьками людства, які втілюють у собі добро, не могло бути абсолютним. Те ж саме можна сказати й про грішних людей: вони можуть стати такими, якими їм визначив бути Бог, лише в тому разі, якщо виконають свою частку відповідальності. Отже, Бог не може визначити абсолютно, що людина стане такою, якою їй призначено бути.
Тоді в якій мірі Бог визначає долю окремої людини? Необхідною умовою втілення Божої волі конкретною людиною є виконання нею своєї частки відповідальності. Тому, навіть якщо Бог і призначає, що та чи інша місія повинна бути втілена тією чи іншою людиною, реальне її втілення залежить від виконання всіх ста відсотків відповідальності, де дев'яносто п'ять відсотків складає відповідальність Бога і п'ять відсотків — відповідальність людини. Лише за таких умов місія буде завершена, і воля Бога набуде свого втілення. Відповідно, якщо людина не виконає своєї частки відповідальності, вона не зможе стати тим, ким їй призначив стати Бог.
Наприклад, обравши Мойсея, Бог призначив, що коли він виконає свою частку відповідальності, то зможе ввести обраний народ у благословенну землю Ханаану (Вих. 3:10). Однак, коли Мойсей учинив усупереч Божій волі, ударивши в Кадеш-Барнеа по скелі двічі, він не впорався зі своєю відповідальністю, і Боже призначення не справдилося: Мойсей помер на шляху до своєї мети (Чис. 20:7—12; 20:24; 27:14).
Коли Бог обрав Іуду Іскаріота, Він призначив, що Іуда залишиться учнем Ісуса, з відданістю виконавши свою частку відповідальності. Проте коли Іуда не впорався зі своєю відповідальністю, Боже призначення стосовно нього не справдилося, і він став зрадником.
Коли Бог призвав євреїв, то визначив, що вони будуть прославлені як обрана нація, втіливши свою частку відповідальності: повірять в Ісуса і служитимуть йому. Проте, коли їхні лідери послали Ісуса на хрест, ця призначена доля не виконалася, і іудейський народ був розпорошений по світу.
Давайте тепер поговоримо про те, як Бог призначає центральну особу провидіння відновлення.
Мета Божого провидіння спасіння — відновити грішний світ творіння, перетворивши його у світ, первісно задуманий Богом. Відповідно, усім грішним людям призначено отримати спасіння, хоча це й відбудеться в різний час (2 Пет. 3:9). Однак слід мати на увазі, що, так само як процес створення світу, Боже провидіння спасіння — робота з відтворення — не може бути завершене миттєво. Розпочавшись в одній точці, воно поступово розширює свої межі і врешті-решт охопить увесь світ. Таким чином, Бог розпочинає провидіння спасіння з того, що призначає, хто стане в ньому центральною особою, і закликає цю людину виконати відведену їй місію.
Тоді яким вимогам повинна відповідати людина, щоб стати центральною особою, яка гідна отримати поклик Бога? По-перше, вона повинна належати до обраної нації, яка несе відповідальність за провидіння відновлення. Далі, народившись у середовищі обраного народу, вона повинна бути нащадком тих, хто у своєму житті зробив багато добра. Крім того, за своїми вродженими якостями вона повинна підходити для покладеної на неї місії. Не менш важливим залишається також набуття необхідних для виконання цієї місії досвіду та навичок. І навіть із тих людей, які відповідають усім цим вимогам, Бог передусім обирає людину, яка живе в той час і в тому місці, які найбільше підходять для здійснення задуманого.