Розділ 1. Для чого народжується людина
Якщо вас запитати: «Що перше: життя чи любов?», ви можете відповісти, що кожне з них може бути першим, але як насправді? Першою йде любов. Якщо любов не починає циркулювати ще до виникнення якоїсь істоти, то ця істота не буде мати цінності. Така основа Всесвіту. (143-277, 20.03.1986)
Коли ми розглядаємо походження нашого життя, постає питання: першим іде життя чи любов? Досі ми не могли в цьому розібратися. На першому місці стоїть не життя, а любов. Те, що йде слідом, повинне підпорядковуватися тому, що йде першим. Тому жертвувати життям заради любові цілком природно. Так потрібно вирішити це питання.
Тоді постає інше питання: «Яким є справжній шлях життя?» Оскільки життя зароджується в любові, то випливає такий висновок: ми мусимо пройти шляхом любові та заради любові померти. Знайти любов, яку вітатиме не мікрокосм, а макрокосм, народитися, кохати й померти в любові макрокосму, яку визнає Бог, світ ангелів, усе суще, а також наші батьки. Я вважаю, що це і є мета, з якою народжується людина. (83-164, 08.02.1976)
Людина народжується не за власним бажанням. У такому разі чи з'являється вона на світ за бажанням своїх батька й матері? Ні. Вона народжується за бажанням Бога за допомогою любові своїх батьків, які заміщають Бога. Нове життя, що народилося завдяки любові батьків, представників Бога, — ось що таке «я».
Любов має силу, здатну створювати загальне. «Я» народжується як центр усього Всесвіту, отримуючи всю його любов.
Народитися в любові, вирости в любові, жити в любові та залишити після себе любов — ось найвища мета в житті.
Любов є центром Усесвіту, і єдина по-справжньому цінна справа — виконувати у своїй сім'ї обов'язок любові. (БСІК І-1062)
Ми маємо знати, чому люди з'явилися на світ. Вони народилися не через знання чи владу. Вони народилися через любов та з любові. Отже, чому любов така велика? Тому що вона є джерелом життя.
Ви народилися в любові своїх батьків. Ви з'явилися на світ не тому, що ваші батьки рахували гроші чи ганялися за знаннями. Оскільки ви народилися в любові, ви маєте принести плоди своєю любов'ю. Ось для чого потрібні діти. Подружжя набуває завершеності, коли досягає єдності і в нього з'являються сини й дочки. (БСІК І-1062)
Людина не може існувати без любові. Я б сказав, що її існування засноване на любові. Існування всього сущого теж бере початок із Божої любові.
Якщо існування всього сущого почалося на основі любові, то неможливо заперечувати, що людина, центральна істота світу творіння, ще більше зобов'язана любові своїм існуванням.
Вона бере свій початок із любові та завдяки любові досягає зрілості. А отже, людина не може жити у відриві від еталону любові. (БСІК І-1062, 20.08.1988)