Розділ 4. Проповіді повинні давати благодать і натхнення
4.1. Практика давання проповідей
Проповіді повинні даватися з відчуттям болю, що відчуває жінка, коли народжує дитину. Ви повинні при цьому повністю сконцентрувати свій дух. Коли ви виходите за трибуну, ви повинні мати відчуття вагітної жінки, яка потрапляє до родильної палати. Якщо ви досягнете такого стану, вам не потрібна буде підготовка. Проблема не в змісті проповіді, а в тому, чи маєте ви таке ставлення. (96-168, 03.01.1978)
Час проповіді стає лінією розділу, де вирішується, хто йде на Небеса, а хто — до пекла. Коли хтось приходить до нашої церкви з думкою: «Я давно хотів дізнатися про Церкву Об’єднання, піду та подивлюся! — і розчарований проповіддю каже: — Що це за проповідь?» — це те ж саме, як відрізати цій людині голову. Час проповіді — це серйозніше, ніж коли суддя виголошує вирок у суді. (96-169, 03.01.1978)
Найважчою справою для людини є виступ перед аудиторією. Коли ви стоїте перед людьми та говорите до них, усі звертають свою увагу на вас. Особи А, Б і В слухають вас та критикують чи судять по-своєму. Ось чому дуже важко виступати перед багатьма людьми. (39-150, 10.01.1971)
Церковні лідери повинні завжди поповнювати і вдосконалювати свої проповіді та давати те, що потрібно членам і що може їм допомогти. (56-12, 10.05.1972)
Не маючи глибоких переживань щодо віри, духовний лідер не може виконувати свою роботу. Він може готуватися до проповідей і давати їх по книжках, але чи є Бог у цих книжках? Немає. Ви повинні знати, що Бог знаходиться в дусі, тому нічого не вийде, якщо проповідь не зачіпає дух. (76-151, 02.02.1975)
Коли ви починаєте давати проповідь, а члени знають, що ви вже давали проповідь на цю тему, то вона їм не сподобається. Це схоже на те, як люди відчувають зміни пір року. Ранок не завжди означає гарний настрій. Бувають депресивні дні навіть тоді, коли немає про що турбуватися.
Може світити яскраве ранкове сонце, стояти чудова і надихаюча погода, а ви, однак, можете почувати себе дуже пригнічено. Що тоді слід робити, щоб перебороти це? Якщо не буде ніяких стимулів для того, щоб швидко змінити це, то йдіть і знайдіть ще більш пригнічене місце. Суттєва зміна оточення, чи то в кращу, чи в гіршу сторону, дає стимул через відчуття вдячності при віддаванні та прийнятті відповідно до обставин. Таким чином ви можете доповнити себе, щоб подолати такі відчуття.
Якщо ви не можете знаходити вирішення та управляти своїм щоденним життям, ви не зможете духовно направляти багатьох людей. (30-126, 21.03.1970)
Ви повинні представити щось нове. Ви якось повинні їх надихнути. Додайте туди молитви, якщо це необхідно. Якщо й далі не можете це зробити, ви повинні поставити своє життя на карту, щоб змінити це. (30-126, 21.03.1970)
Якщо ви даєте ледь підготовлену проповідь, і ніхто не отримує від неї жодної благодаті, та навіть якщо ви вкладаєте всю свою силу, але немає ніякого результату, ви повинні, повернувшись, провести якийсь час, виючи в каятті. Це сором. Ви повинні знати свій власний сором. Так ви розвиваєте себе. (96-168, 03.01.1978)
Коли ви зранку їсте рис, він свіжий, правда? Завжди повинен бути якийсь новий смак. Таким же чином ви повинні проповідувати щось нове. З духовної точки зору, ви повинні додати щось нове, як стимулюючий тонік. Якщо це не виходить, додайте приправи, щоб з’явився кислий, солоний чи навіть гіркий смак для того, щоб смак став новим. (75-176, 02.01.1975)
Якщо ви даєте проповідь одну годину та не даєте при цьому ніякої благодаті, ви повинні каятись три години. Це повинно бути ясно. Якщо ви погано даєте проповідь і не даєте ніякої благодаті, ви повинні розкаюватися втричі довше. Ви повинні давати воду життя для кожного життя та піклуватися про нього.
Але якщо ви не даватимете, а забиратимете воду та руйнуватимете ґрунт, ви повинні нести відповідальність за це. Навіть коли аудиторія вже пішла, ви повинні розповсюджувати благодать, базуючись на промові того дня. (160-194, 12.05.1969)
Можливо, ви кажете в неділю: «В якому місці Святого Письма ми читатимемо? Давайте гімни, давайте святі пісні!» Не робіть так. Не це ви повинні робити. Базуючись на своїх знаннях людини, базуючись на живих джерелах, виберіть відповідні чудеса з Біблії та дайте цікаву проповідь, порівнюючи відчуття тих людей з Біблією.
Тоді душа слухача повністю розтане. Коли він чутиме про свої власні переживання, йому це сподобається. Не намагайтеся робити це, дивлячись у книги. Книги ж походять від людей. Ви повинні знати, що люди самі по собі є первісним джерелом книг. (46-284, 17.08.1971)
Лідери церкви повинні пройти через багато труднощів. Вони повинні пройти через багато життєвих тренувань. Вони мають відчути життя бідного робітника та жебрака, керівників та навіть найвищих посадовців. Тоді з усім цим досвідом, що вони набули, займаючи громадське положення, їх розповіді будуть більш реалістичними. (160-194, 12.05.1969)
4.2. Проповіді Істинного Батька
Я витрачаю більше часу на молитви за членів, ніж на молитви за проповідь. Я молюся зі щирим вкладом: «Небесний Батьку! Що мені зробити для того, щоб виростити цих людей? Чи це, чи ось це?» — а після цього даю проповідь так, як направляє моя душа. (9-81, 12.04.1960)
Ніколи не було такого, щоб я «готувався» до проповіді, підготовка відбувається щоденним життям. Коли промовляти з життєвого досвіду, то неможливо не зворушити серця всіх, хто там знаходиться. (16-345, 14.10.1966)
Одного разу я повинен був копати тунель у Хамхин (місто в Північній Кореї. прим. пер.). Ми були такі голодні, коли працювали, що я не міг навіть підняти інструмент, який тримала моя рука, і ми були на межі виснаження. Коли ми почули крик: «Час обіду!» — ви не можете навіть собі уявити, як приємно він прозвучав для наших вух. О, цей рис! Відчуття того моменту, коли ти йдеш їсти після того, як увіткнув свою кирку в землю. У мене безліч подібних історичних матеріалів з життя. (30-152, 21.03.1970)
Ви маєте знати, що трагічні обставини відновлення не знищили мене, натомість вони стали матеріалом, який ще довго литиме світло на історію. Тому я повинен іти доти, поки Бог не збере докупи свої скарби. Якби ці факти страждань були явлені людям світу, тоді замість того, щоб годину давати проповідь на якусь іншу тему, я б говорив лише 10 хвилин на цю тему, і всі б розплакались. Де ще є така ж гарна тема для проповідей? (30-152, 21.02.1970)
Якщо ви маєте близькі стосунки з Богом, не хвилюйтеся про те, що ви не підготувались до своєї проповіді. Вам також потрібне й таке тренування. Коли я зустрічаюся з відомими людьми, я можу говорити до десяти разів на день. Тоді я повинен говорити про різні речі, залежно від обставин.
Але чи готуюсь я до кожної з них? У такі моменти я повністю усвідомлюю себе жертвоприношенням. Немає «я», не існує свідомості існування. Немає ніякого поняття власності. Небеса перебувають з нами, коли ми перебуваємо в положенні повного приношення. (60-348, 18.08.1972)
Ви повинні завжди пильнувати, в якому напрямку я рухаюсь. Йти зі мною в ногу буде найефективнішим методом давання проповідей. Це стане мотивом, який дасть вам натхнення.
Проблема в тому, щоб прагнути дізнатися, що я роблю в цей час і навіщо, підняти рівень свого серця, щоб він співпав з еталоном мого шімджон, та бути здатним представляти моє серце. Якщо ви діятимете в положенні моїх об’єктів, то на вас зійде небесна удача. (60-349, 18.08.1972)
Коли ви даєте проповіді в неділю, ви повинні бути серйозними. Якби я був на вашому місці, я б взагалі не спав уночі. Як ви можете спати? Давати службу — це все одно, що робити ін’єкцію для того, щоб спасти чиєсь життя. Це все одно, що робити ін’єкцію відновлення сил.
Ми повинні давати членам ліки на цілий тиждень та вводити їм ін’єкцію відновлення сил. Ви маєте направляти з серйозністю лікаря, який робить ін’єкцію пацієнту, котрий стоїть на межі смерті. Ось чому ваш вихід на подіум — це як вихід на місце страти. (75-176, 02.01.1975)
Ви повинні потіти, коли проповідуєте. Піт повинен стікати по вашій спині. Це необхідно робити зі сльозами та потом. Таке залізне правило. (160-194, 12.05.1969)
Вам не потрібно хвилюватися про свої проповіді. Існує більше двохсот томів проповідей, що я дав за своє життя. Коли ви будете відповідати на питання в духовному світі, ви що скажете: «Я ніколи не бачив та не читав їх»? Я не казатиму перекладати їх англійською мовою. Виникне серйозна проблема, якщо ви підете в духовний світ, не прочитавши їх. Буде біда, якщо лідери їх не читатимуть. (173-76, 03.01.1988)