Розділ 2. Провидіння воскресіння
2.1. Як Бог здійснює провидіння воскресіння?
Воскресіння — це процес відновлення грішної людини до її первозданного стану. Тому провидіння воскресіння означає провидіння відновлення. Оскільки провидіння відновлення — це провидіння відтворення, провидіння воскресіння також є провидінням відтворення. Тому провидіння воскресіння відбувається згідно з принципом творення таким чином.
По-перше, у ході історії провидіння воскресіння багато з тих, хто був наділений тією чи іншою місією, робили все можливе, щоб виконати волю Небес. І хоча їм не вдалося повністю впоратися зі своєю часткою відповідальності, завдяки щирій відданості кожного з них розширювалася основа, що давала змогу грішним людям розвивати стосунки шімджон із Богом. Відповідно, з плином часу наступні покоління отримують більше переваг епохи в провидінні відновлення, які зростають пропорційно до того, як розширюється основа шімджон, закладена пророками, святими і праведниками попередніх епох. Тому провидіння воскресіння здійснюється на основі переваг епохи.
По-друге, за принципом творення частка відповідальності Бога полягає в тому, щоб створити людину та дати їй Своє Слово, а частка відповідальності людини — повірити в Слово Бога та жити відповідно до нього, щоб зрештою досягти досконалості. Схожим чином у провидінні воскресіння частка відповідальності Бога полягає в тому, щоб дати нам Своє Слово, а наша частка відповідальності — вірити та практикувати його, сприяючи тим самим здійсненню провидіння.
По-третє, за принципом творення духовне «я» людини може розвиватися та досягти досконалості лише через взаємодію з фізичним «я». У провидінні воскресіння духовне «я» людини також може воскреснути лише протягом її життя на землі.
По-четверте, за принципом творення людина досягає досконалості, проходячи у своєму розвитку три послідовні стадії. Тому процес воскресіння грішних людей також здійснюється трьома послідовними стадіями. Вони знайшли своє відображення в трьох стадіях провидіння воскресіння.
2.2. Провидіння воскресіння людей, які живуть на землі
2.2.1. Провидіння зі створення основи для воскресіння
Бог розпочав Своє провидіння воскресіння грішного людства з сім'ї Адама. Однак це провидіння весь час продовжувалося, тому що ті, кому було доручено виконати Божу волю, не справлялися зі своєю часткою відповідальності. Через дві тисячі років після Адама Бог знайшов Авраама — «батька віри», завдяки якому Боже провидіння почало здійснюватися. У результаті дві тисячі років від Адама до Авраама стали основою, на якій Бог міг розпочати Своє провидіння воскресіння в наступній епосі. Тому цей двохтисячолітній період називається епохою провидіння зі створення основи для воскресіння.
2.2.2. Провидіння воскресіння на стадії формування
Упродовж двох тисяч років — від часів Авраама, коли розпочалося провидіння воскресіння, і до часів Ісуса — Бог здійснював провидіння, у ході якого відбувалося воскресіння людей до стадії формування. Тому цей період може бути названий провіденційною епохою воскресіння на стадії формування. Усі люди, які жили на землі в цю епоху, мали можливість отримати переваги епохи, даровані їм згідно з Божим провидінням воскресіння на стадії формування. У цю епоху Бог дав людям закон Старого Заповіту. Вірячи в нього та виконуючи його, люди могли втілити свою частку відповідальності та бути виправданими перед Богом. Тому ця епоха називається епохою виправдання виконанням закону.
Дотримуючись закону у своєму повсякденному житті, люди того часу могли досягти рівня духів формування через воскресіння їхнього духовного «я» до стадії формування. Ті, хто впродовж життя на землі досягають рівня духу формування, після фізичної смерті перебувають у духовному світі на так званому рівні духів формування.
2.2.3. Провидіння воскресіння на стадії росту
Через те, що Ісус був розп'ятий, провидіння воскресіння залишилося незакінченим і його завершення було відкладено до часу Другого пришестя. Так Боже провидіння воскресіння було продовжене на дві тисячі років, протягом яких відбувалося воскресіння людей до стадії росту через духовне спасіння. Отже, цей час може бути названий провіденційною епохою воскресіння на стадії росту. Усі люди, які жили в цей період на землі, мали можливість користуватися перевагами епохи, даними їм згідно з Божим провидінням воскресіння на стадії росту. У цю епоху людям слід було зберігати віру в дане їм Богом Слово Нового Заповіту, завдяки чому вони могли виконати свою частку відповідальності та бути виправданими перед Богом. Отже, цей період називається епохою виправдання вірою.
Люди в цю епоху могли досягти рівня духів життя через воскресіння їхнього духовного «я» до стадії росту, якщо протягом земного життя вірили в Євангеліє. Після фізичної смерті люди, які під час життя на землі досягають рівня духів життя, входять у рай, рівень духовного світу, призначений для духів життя, та перебувають там.
2.2.4. Провидіння воскресіння на стадії завершення
Епоха, коли люди отримують можливість духовного й фізичного воскресіння через прийдешнього Христа та провидіння воскресіння набуває свого завершення, називається епохою провидіння воскресіння на стадії завершення. Усі люди, які живуть у цей час, можуть отримати переваги епохи, дані згідно з провидінням воскресіння на стадії завершення. Христос Другого пришестя приносить нову істину, щоб утілити за допомогою неї Слово Старого та Нового заповітів (цю істину можна назвати Завершеним Заповітом (성약, сон'як)) (Останні дні 5.1). Віруючи в неї, люди повинні служити Месії та супроводжувати його на землі. Завдяки цьому вони зможуть виконати свою частку відповідальності і бути виправданими перед Богом. Тому цей період називається епохою виправдання служінням.
У цю епоху можливе повне — і духовне, і фізичне — воскресіння людей, якщо вони повірять у Господа Другого пришестя, служитимуть йому і присвятять себе його справі. Досягши таким чином рівня божественних духів, вони створять своїм повсякденним життям Царство Небесне на землі. Коли досконалі люди залишать свої фізичні тіла, як духи вони ввійдуть та житимуть у Царстві Небесному на небесах — рівні духовного світу, де перебувають божественні духи.
2.2.5. Царство Небесне і рай
Аж дотепер християни не мали чітких уявлень про рай та Царство Небесне, тому що не зналися на Принципі. Якби Ісус повністю втілив мету свого приходу як Месії, то ще за його життя було б створене Царство Небесне на землі. І коли досконалі люди з Царства Небесного на землі прийшли б у духовний світ як божественні духи, тоді виникло б також Царство Небесне на небі. Та оскільки Ісус був розп'ятий, Царство Небесне на землі не було створене. На землі так і не з'явилися люди, які досягли рівня божественного духу. Відповідно, ніхто після смерті не потрапив до Царства Небесного на небі — світу божественних духів. Тому Царство Небесне на небі залишається порожнім. І якщо дивитися з точки зору людей, які мають стати його населенням, то створення Царства Небесного на небі є незавершеним.
Чому тоді Ісус сказав, що ті, хто вірять у нього, увійдуть до Царства Небесного? Початковою метою його приходу на землю було не що інше, як створення Царства Небесного. Однак через невіру іудеїв Ісус помер на хресті, не встигнувши створити це Царство на землі. Він дозволив злочинцю, розп'ятому праворуч від нього, увійти в рай разом із ним (Лук. 23:43). Цей злочинець був єдиним, хто вірив у залишеного всіма Ісуса в його останні хвилини.
Доки в Ісуса залишалася надія на те, що він виконає свою місію як Месія, він говорив у своїх проповідях, що люди зможуть увійти в Царство Небесне. Та коли він помирав на хресті, так і не встигнувши завершити свою місію, він сказав злочинцю, що той зможе ввійти лише в рай. Рай — це сфера духовного світу, де духи тих, хто повірив в Ісуса за життя на землі і досяг рівня духів життя, перебувають в очікуванні того дня, коли відчиняться ворота, що ведуть у Царство Небесне.
2.2.6. Духовні феномени, властиві останнім дням
Адам і Єва вчинили гріхопадіння на вершині стадії росту. Проминувши епохи Старого та Нового Заповітів на шляху провидіння відновлення, людство в цей момент досягає вершини стадії росту. Час, коли люди досягають рівня духовного розвитку, на якому перебували прабатьки людства перед гріхопадінням, називається останніми днями. Останні дні — це наш час, коли весь світ загалом наближається до рівня, схожого на той, коли Адам та Єва до гріхопадіння могли спілкуватися з Богом, отримуючи відповіді на свої запитання. Тому сьогодні на землі з'являється чимало людей, здатних спілкуватися з духовним світом. У світлі пояснення, що пропонується Принципом, стає зрозумілою обіцянка Бога: «Я виллю від Духа Свого на всяке тіло…» (Дії 2:17).
В останні дні багато людей отримують одкровення: «Ти — Господь». Часто такі люди тлумачать його неправильно, вважаючи себе Господом Другого пришестя, і впадають в оману. Чому ж вони збиваються з правильного шляху?
Створивши людей, Бог дав їм право бути господарями світу творіння (Бут. 1:28). Проте через гріхопадіння вони не змогли втілити це благословення. Коли грішні люди духовно відновлюються в ході провидіння відновлення до вершини стадії росту, вони досягають духовного рівня, схожого на той, що був в Адама та Єви до гріхопадіння. У цей момент Бог дає декому з них одкровення: «Ти — Господь», визнаючи тим самим, що вони відновили положення, у якому Адам і Єва мали благословення Бога бути господарями світу творіння.
Ті з віруючих останніх днів, віра яких настільки сильна, що вони гідні отримати таке одкровення, займають положення, яке можна порівняти з положенням Івана Хрестителя (Іван. 1:23). Іван прийшов із місією приготувати шлях для Ісуса. Таким же чином, цим людям віри дана місія приготувати, кожному у своїй окремій сфері відповідальності, шлях для Господа Другого пришестя. І оскільки всі вони вибрані в цю епоху як представники Господа Другого пришестя, кожен у своїй сфері, Бог їм теж дає одкровення: «Ти — Господь».
Коли людина, яка наділена даром спілкування з духовним світом, отримує таке одкровення, вона повинна оцінити те, що сталося, з точки зору Принципу. Вона не повинна чинити неправильно, видаючи себе за Господа Другого пришестя. Інакше вона може врешті-решт зіграти роль антихриста. Саме тому Біблія містить пророцтва про те, що в останні дні з'явиться багато антихристів.
Причина, з якої духовно відкриті люди можуть нерідко збиватися з пантелику та вступати в конфлікти один з одним, полягає в тому, що рівні духовного світу, з яких їм приходять одкровення, відрізняються один від одного, як відрізняється і зміст цих одкровень (1 Кор. 15:41). І хоча духовний світ для всіх один і той самий, їхні різні життєві обставини та стан, так само як і неоднакові характери та рівні духовного й інтелектуального розвитку, призводять до того, що вони сприймають духовний світ по-різному. Ця відмінність у сприйнятті і є причиною конфліктів, що виникають між ними.
Ті люди, яким у провидінні відновлення відведено ту чи іншу місію, зазвичай відповідальні лише за певну частину провидіння. Зосереджуючись лише на своїх вертикальних стосунках із Богом, вони часто не усвідомлюють важливості горизонтальних стосунків з іншими духовно відкритими людьми. Відповідно, воля Бога, за виконання якої вони несуть відповідальність, кожному видається розрізненою — і між ними можуть виникнути конфлікти. Одкровення, що вони отримують: «Ти кращий за всіх», — лише загострює ці горизонтальні суперечки. Бог, однак, дає ці слова схвалення, щоб надихнути людину зробити все можливе для виконання своєї місії, що є складовою частиною всього провидіння відновлення. Такі одкровення даються також і тому, що кожен із цих людей — найкращий для втілення відведеної йому місії.
Коли люди глибокої віри досягають такого ж духовного рівня, який мали Адам та Єва до гріхопадіння, і стають чутливими до сприйняття духовного світу, вони можуть зіткнутися з такою ж спокусою, яку не змогли подолати прабатьки людства. Якщо вони не будуть обережними, то можуть припуститися помилки гріхопадіння. Без розуміння Принципу досить важко подолати цю спокусу. На жаль, дуже багато віруючих зазнали невдачі в подоланні цього випробування, звівши до нуля духовну основу, набуту роками подвижництва.
Отже, як людям, які спілкуються з духовним світом, уникнути такої плутанини? Щоб якомога швидше досягти мети провидіння відновлення, Бог у провіденційному процесі розподіляє різні місії між численними людьми і працює з кожним індивідом суто вертикально. Через це тим, хто наділений даром спілкування з духовним світом, важко уникнути горизонтальних суперечок один з одним. Проте в період завершення історії Бог зрештою дасть їм нове Слово істини — і тоді вони усвідомлять, що Він наділив кожного своєю місією в ім'я досягнення однієї вищої мети. Це допоможе їм навчитися об'єднуватися і працювати в згоді один з одним та спільними зусиллями наближати втілення мети провидіння відновлення, яка, будучи спільною для всіх, має більше значення, ніж їхні окремо взяті місії.
В останні дні всі духовно відкриті люди повинні припинити вперто наполягати на тому, що лише їхній шлях веде до виконання Божої волі. Їм слід шукати вище за своїм рівнем, усеосяжне Слово істини, за допомогою якого вони зможуть правильно усвідомити своє положення та роль своєї місії в провидінні. Лише тоді вони зможуть подолати весь той хаос, викликаний їхніми горизонтальними суперечками, і успішно завершити свій шлях віри.
2.2.7. Перше воскресіння
Перше воскресіння, про яке говориться в Біблії, — це воскресіння, завдяки якому вперше за всю історію провидіння Бога відновлення буде доведене до кінця. Це стане можливим, коли відбудеться Друге пришестя Христа. Він очистить людей від первородного гріха та відновить їхнє справжнє, первозданне «я», даючи їм можливість утілити мету творення.
Усі християни сподіваються взяти участь у першому воскресінні. Але кому насправді це вдасться? Тим, хто, у складі перших повіривши в Господа Другого пришестя, піде за ним слідом та присвятить своє життя служінню йому. Роблячи таким чином, вони допоможуть Месії створити умови тангам для здійснення провидіння відновлення на загальному, світовому рівні. Так вони стануть першими, хто отримає очищення від первородного гріха, досягне рівня божественного духу і втілить мету творення.
Далі давайте поговоримо про значення «ста сорока чотирьох тисяч», що згадуються в Біблії.
Щоб завершити провидіння відновлення за свого Другого пришестя, Господь повинен закласти основу для перемоги над сатанинським світом. Для цього протягом свого життя на землі він повинен знайти певну кількість представників, котрі зможуть відновити шляхом тангам положення всіх святих минулого, які несли відповідальність за виконання Божої волі на шляху провидіння відновлення, але не виконали її та опинилися у володінні сатани. Загальна кількість святих, яких для цієї мети повинен знайти Господь Другого пришестя, — сто сорок чотири тисячі (Об'яв. 14:1—4; 7:4).
Протягом Божого провидіння відновлення Яків повинен був відновити сім'ю, і він розпочав свою місію з того, що дав життя дванадцятьом синам; Мойсей розпочав місію відновлення нації, очоливши дванадцять колін. Якби з кожного коліна пішло ще дванадцять, то загальне число складало б сто сорок чотири. Ісус, який прийшов із місією відновити світ, знайшов дванадцять учнів, щоб відновити шляхом тангам це число сто сорок чотири як на духовному, так і на фізичному рівнях. Однак із причини розп'яття він зміг здійснити це лише духовно. У Якова було дванадцять синів, щоб упродовж свого життя він міг відновити шляхом тангам захоплені сатаною дванадцять поколінь від Ноя до свого часу. Схожим чином Господь Другого пришестя повинен протягом свого життя відновити шляхом тангам як на духовному, так і на фізичному рівнях вертикальний шлях провидіння, на якому після приходу Ісуса лише духовно встановлювалися сто сорок чотири коліна. Для цієї мети Господь Другого пришестя повинен знайти таку кількість віруючих, яка б відповідала числу сто сорок чотири.
2.3. Провидіння воскресіння духів
2.3.1. Мета і спосіб воскресіння духів через їхнє повернення
Згідно з Принципом творення, духовне «я» людини росте тільки через дію віддавання та приймання (수수작용, сусучагьон) двох видів живильних елементів: елементів життя, що приходять від Бога, і вітальних елементів, що постачаються фізичним тілом. Тому розвиток, так само як і воскресіння духовного «я», можливий тільки через фізичне тіло. Отже, духи тих людей, які відійшли у світ вічності до того, як досягли досконалості під час свого життя на землі, можуть воскреснути, лише повернувшись на землю та виконавши свою незавершену відповідальність через взаємодію з людьми на землі. Допомагаючи віруючим, які живуть на землі, виконати їхню місію, духи таким чином можуть завершити й свої місії. Тому в Біблії говориться, що в останні дні Господь прийде «зо Своїми десятками тисяч святих» (Юд. 1:14).
Яким чином духи допомагають людям на землі втілити волю Бога? Коли люди завдяки молитві чи іншій духовній діяльності починають сприймати вплив духовних істот, духи спускаються до них, щоб створити умову для взаємодії (상대기준, сандекіджун) із їхнім духовним «я» та працювати з ними. Духи можуть проявляти себе по-різному. Наприклад, вони наповнюють духовним вогнем серця людей та дарують їм здібності зцілювати хворих, допомагають людям на землі ввійти в стан трансу і почути чи побачити реальність духовного світу, наділяють даром пророцтва, дають їм одкровення та духовні натхнення. Через такі дії, що здійснюються ними від імені Святого Духа, вони спрямовують людей, які живуть на землі, до втілення волі Бога.
2.3.2. Воскресіння через повернення духів християн
2.3.2.1. Воскресіння через повернення на стадії росту
Духи людей, які в епоху Старого Заповіту у своєму житті дотримувалися Мойсеєвого закону та щиро служили Богу, після смерті опинилися у сфері духовного світу, призначеній для духів формування. Після пришестя Ісуса всі ці духи повернулися на землю і допомагали віруючим на землі у виконанні волі Бога. Таким чином, допомагаючи людям досягти рівня духів життя, вони могли отримати такі ж переваги: вони самі стали духами життя та ввійшли в рай. Ми називаємо це явище воскресінням через повернення на стадії росту.
Наведімо кілька прикладів із Біблії. Поява духа Іллі Ісусу та його учням (Матв. 17:3) свідчить про те, що сам Ілля при цьому, як і раніше, перебував у духовному світі. Незважаючи на це, Ісус назвав Івана Хрестителя, який жив у той час на землі, Іллею (Матв. 17:12—13). Ісус говорив так, тому що, з точки зору їхньої спільної місії, тіло Івана одночасно слугувало тілом Іллі. Дух Іллі спустився до Івана Хрестителя, щоб допомогти йому втілити місію, яку Ілля залишив незавершеною під час свого життя на землі. Це було воскресіння через повернення Іллі.
У Біблії також говориться, що після розп'яття Ісуса гроби «повідкривались, і повставало багато тіл спочилих святих» (Матв. 27:52). Це не означає, що їхні тіла, які розклалися, знову відновилися, даючи їм змогу постати в плоті. У цьому вірші всього лиш описується духовний феномен воскресіння через повернення, коли духи людей епохи Старого Заповіту, які перебували в духовному світі на рівні духів формування, спустилися на землю. Вони повернулися, щоб, сприяючи святим на землі, у яких були переваги завдяки спокуті Ісуса через хрест, допомогти їм повірити в нього і піднятися на рівень духів життя. Таким шляхом вони також могли досягти рівня духів життя.
Якщо б святі епохи Старого Заповіту в буквальному розумінні повставали з гробів, то вони б, без жодного сумніву, свідчили про Ісуса як про Месію. Чи міг би тоді хоча б хто-небудь з іудеїв не повірити в Ісуса? Крім того, про їхні діяння було б написано в Біблії, але ми там не знаходимо нічого іншого, крім згадки про те, що святі повставали зі своїх могил. Із цього випливає, що це був скороминущий духовний феномен, який сприйняли лише ті віруючі, які мали дар духовного бачення.
У порівнянні з раєм, куди люди змогли ввійти завдяки спокуті Ісуса через хрест, сфера духовного світу, де перебували духи епохи Старого Заповіту, була темнішою, і їхнє життя там було сповнене страждань, тому вона порівнюється з «гробом».
2.3.2.2. Воскресіння через повернення на стадії завершення
Духи людей епохи Нового Заповіту, які вірили за життя в Ісуса й досягли рівня духів життя, після смерті ввійшли в рай. Після Другого пришестя Месії всі вони ще повернуться на землю, щоб допомогти тим віруючим, які в цей час житимуть на землі, повірити Господу Другого пришестя і присвятити своє життя служінню йому. Допомагаючи людям на землі таким чином піднятися до рівня божественних духів, вони зможуть отримати однакові з ними переваги і стати божественними духами. Тож, коли віруючі, які живуть на землі, залишать цей світ, у духовному світі вони ввійдуть у Царство Небесне на небі, і одночасно з ними туди ввійдуть і духи, які їм допомагали. Це провидіння воскресіння називається провидінням воскресіння через повернення на стадії завершення.
З точки зору цього провидіння не лише духи допомагають людям на землі, а й духам для їхнього воскресіння необхідна допомога тих, хто живе на землі.
У Біблії сказано: «І всі вони [святі епохи Старого Заповіту], одержавши засвідчення вірою, обітниці [дозволу ввійти в Царство Небесне] не прийняли, бо Бог передбачив щось краще [Царство Небесне] про нас [людей на землі], щоб вони [люди в духовному світі] не без нас [людей на землі] досконалість одержали [стали жителями Царства Небесного]» (Євр. 11:39—40). Ці слова вказують на воскресіння через повернення, про яке ми ведемо мову, і підтверджують такий принцип: без допомоги людей, які перебувають на землі, духи не можуть стати досконалими. До того ж написано: «Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі» (Матв. 18:18). Цей вірш є доказом того, що «зв'язане» духом під час земного життя не може бути розв'язане доти, доки хто-небудь із віруючих не розв'яже це на землі.
Оскільки духи можуть воскреснути, тільки якщо спустяться до віруючих, які живуть на землі, та будуть працювати разом із ними, Ісус дав ключі від Царства Небесного Петру (Матв. 16:19), щоб той міг відчинити його ворота на землі.
2.3.3. Воскресіння через повернення духів, які перебувають за межами раю
Існує кілька видів духів, які перебувають за межами раю; усім їм доступне воскресіння через повернення. По-перше, давайте поговоримо про те, яким чином відбувається воскресіння через повернення духів, які за життя сповідували релігії, відмінні від християнства. Щоб двоє людей могли працювати разом для втілення спільної мети, спочатку між ними має виникнути умова для взаємодії. Схожим чином, щоб людина на землі і дух могли співпрацювати заради досягнення спільної мети провидіння відновлення, вони повинні створити умову для взаємодії. Тому духи, які повертаються з метою отримати воскресіння, обирають на землі послідовників тієї релігії, яку за життя сповідували самі. Зійшовши до обраної людини, дух починає взаємодіяти з нею як зі своїм об'єктом. Так, допомагаючи людям на землі втілити мету провидіння відновлення, духи зрештою можуть отримати однакові з ними переваги.
По-друге, розгляньмо, як відбувається воскресіння через повернення добрих духів, які за життя на землі прислухалися до голосу совісті, але не сповідували жодної з релігій. У грішному світі немає жодної людини, яка втілювала б абсолютне добро, бо кожен, народившись, успадкував первородний гріх. Тому під добрими духами ми маємо на увазі тих, у кому добра хоч на трішки, але більше, ніж зла. Ці добрі духи спускаються до людей добра на землі та допомагають їм у досягненні мети Божого провидіння, отримуючи зрештою ті ж переваги, що й вони.
По-третє, поговоримо про те, яким чином можливе воскресіння через повернення злих духів. У Біблії говориться про «проклятих», які мають іти «у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований» (Матв. 25:41). Ці «посланці» — це духи зла, яких сатана спонукає до діяльності. Духовні істоти, яких ми називаємо «привидами» і чия сутність найчастіше уявляється нам нечіткою, є не ким іншим, як злими духами. Навіть ці духи, повернувшись на землю, можуть отримати переваги епохи.
Однак не всяка діяльність злих духів дає їм можливість отримати переваги воскресіння через повернення. Це відбувається у випадку, коли результат їхньої діяльності виконує роль покарання за зроблені людьми помилки, бо таким чином створюється умова тангам, яка дає змогу Богу очистити людей від їхніх гріхів. Яким же чином вплив злих духів може сприяти здійсненню Божого суду?
Розглянемо приклад. Уявімо собі людину на землі, яка на основі переваг епохи провидіння відновлення збирається перейти з рівня сім'ї на рівень роду. Якщо в цієї людини залишаються якісь свої гріхи або гріхи її предків, вона не зможе перейти у сферу переваг родового рівня. Тож їй слід спершу очиститися від гріхів шляхом створення відповідних умов тангам. У цьому випадку Бог може дозволити злим духам завдавати страждань цій людині в покарання за її гріхи. Якщо вона з удячністю зустрічає та гідно долає ці страждання, вона успішно сплачує тангам через цю умову і таким чином входить у сферу переваг більш високого родового рівня. Злий дух, що завдавав їй страждань, також отримує відповідні переваги. Цей шлях веде до того, що на основі переваг епохи провидіння відновлення розширює свої масштаби, рухаючись від сфери переваг на сімейному рівні до рівня роду, нації та світу. Кожного разу, коли відбувається перехід у нову сферу переваг епохи, людина, яка очолює це провидіння, неодмінно має створити умову тангам, щоб звільнитися від гріхів, учинених нею чи її предками.
Є два способи, за допомогою яких злі духи можуть сприяти створенню людиною на землі умов тангам.
По-перше, злий дух може завдавати страждань безпосередньо тому, хто платить тангам за гріхи, від яких треба позбавитись. В іншому випадку, злий дух може спуститися до духовного «я» людини, яка живе на землі і збирається скоїти злочин, схожий на його власний. Під впливом цього духа людина починає робити злі вчинки стосовно того, кому необхідно сплатити тангам.
В обох випадках, якщо людина приймає наслідки діяльності злих духів із радістю та готовністю, вона створює умову тангам за свій гріх та гріхи предків. Завдяки очищенню від гріхів вона перейде у вищу сферу переваг, які стали досяжними в новій епосі. Отже, вплив злих духів може сприяти виконанню Божого суду над людиною як відплати за гріхи. Відповідно, через свою діяльність злі духи також можуть отримати переваги епохи, як і люди на землі, та перейти до сфери переваг нової епохи.
2.4. Теорія реінкарнації з точки зору принципу воскресіння через повернення
Для того щоб утілити загальну мету провидіння відновлення, Бог призивав індивідів і пропорційно наділяв кожного відповідною місією. Ці люди передавали свою місію іншим — тим, у кого були схожі характер та обставини. Таким чином, до того як кожна сфера місії з плином часу набуває свого завершення, багато хто робить свій внесок у її втілення.
Провидіння відновлення розпочинається на індивідуальному рівні, поширюється на сімейний, національний та світовий рівні і зрештою досягає масштабів Чонджу. Те ж саме стосується й місії кожної окремої людини: будучи частиною цілого, вона тим не менше завжди розпочинається на індивідуальному рівні, а потім розширює свої межі, охоплюючи рівні сім'ї, нації і всього світу. Звернувшись до Біблії, ми бачимо, що місія, яку Авраам як індивід розпочав на сімейному рівні, була продовжена Мойсеєм на національному рівні і потім Ісусом на світовому рівні.
Духи, чия місія на землі залишилася незавершеною, спускаються на землю до людей, які мають схожі місії, і допомагають їм у втіленні волі Бога. З точки зору місії, що виконується, тіло людини на землі заміщує фізичне тіло духа, тому що людина, отримуючи допомогу духа, виконує його місію поряд зі своєю власною. У такому разі вона стає другим пришестям того, хто їй допомагає, і може навіть носити його ім'я. Тому людина на землі часто може сприйматися нами як утілення (реінкарнація) певного духа.
Прикладом цього може бути Іван Хреститель, який, виконуючи свою місію з допомогою Іллі, повинен був завершити невиконану ним за життя на землі місію. Ісус назвав Івана Хрестителя Іллею, тому що його тіло замінювало тіло Іллі (Воскресіння 2.3.2.1).
В останні дні ті з людей на землі, кому відводяться місії світового значення, повинні успадкувати та виконати частку відповідальності всіх тих духів, чия місія за життя на землі була схожою на їхню власну. Ці духи спустяться до них і будуть допомагати завершити те, що не вдалося зробити їм самим. У цьому розумінні люди на землі є другим пришестям духів, які їм допомагають, і тому вони можуть уважати себе їхньою реінкарнацією. З цієї причини в останні дні з'являється багато людей, які вважають себе чи Другим пришестям Месії, чи Майтрейєю Буддою, Конфуцієм, Маслиновим деревом, Деревом життя. У буддизмі наполягають на циклі нескінченних перероджень, бо базуються лише на спостереженні зовнішніх явищ реінкарнації без розуміння принципу воскресіння через повернення.