Розділ 1. Періоди провіденційної ідентичності часу
Що таке періоди ідентичності часу? Розглядаючи шлях людської історії, можна помітити, що ті чи інші обставини певного історичного періоду повторюються в наступній епосі, відрізняючись лише за рівнем та масштабом. Деякі історики, приголомшені цим явищем, висловили думку, що історія розвивається по спіралі, кожний виток якої повторює певну модель. Однак причину, яка лежить в основі цього феномену, вченим зрозуміти не вдалося. Якщо в певний період повторюється низка історичних подій, які відбувалися в попередній період, то такі періоди називаються періодами провіденційної ідентичності часу. Таке визначення історичним паралелям було дане тому, що головну причину їхнього існування слід шукати в Божому провидінні відновлення шляхом тангам. Про це ми й поговоримо в цій главі.
Як формуються періоди провіденційної ідентичності часу? Ми знаємо, що людська історія складається з подій, які відбуваються на шляху втілення мети провидіння відновлення. Коли центральна особа, ідучи провіденційним шляхом, не виконує своєї частки відповідальності у відновленні основи для Месії (메시아를 위한 기대, мешіариль віхан кіде), то провіденційна епоха, центром якої була ця особа, приходить до свого завершення. Але оскільки Бог абсолютно визначив Свою волю (Призначення 1), Він обирає іншу центральну особу, яка продовжує цю місію та розпочинає новий історичний період із метою відновлення шляхом тангам основи для Месії. Оскільки в цей новий період відбувається відновлення за допомогою тангам попереднього, то в ньому неминуче повторюється схожий історичний шлях, і він стає періодом провіденційної ідентичності часу.
Однак періоди провіденційної ідентичності часу не мають повної схожості. Це пов'язано з тим, що центральна особа, яка діє в певний період, повинна відновити за час свого життя (горизонтально) усі незавершені вертикальні умови тангам попередніх періодів. Тому з продовженням провидіння відновлення та нагромадженням вертикальних умов тангам горизонтальні умови тангам, які повинна виконати нова центральна особа, стають іще важчими. Відповідно, новий період провіденційної ідентичності часу відрізнятиметься від попереднього змістом та масштабом.
Кожну з трьох стадій періоду розвитку можна віднести до певного типу: стадію формування відносять до символічного типу, стадію росту — до образного, а стадію завершення — до субстанційного. Події, які повторюються в історії провидіння відновлення, формують періоди провіденційної ідентичності часу за цією моделлю. Це означає, що вся історія провидіння відновлення може бути поділена на три періоди ідентичності часу: епоха провидіння зі створення основи для відновлення є епохою символічної ідентичності часу, епоха провидіння відновлення — епохою образної ідентичності часу, а епоха продовження провидіння відновлення — епохою субстанційної ідентичності часу.
Далі дослідимо основні чинники, які формують періоди провіденційної ідентичності часу.
Такі періоди повторюються у зв'язку з повторенням промислу відновлення основи для Месії. Тому чинниками, які визначають формування періодів провіденційної ідентичності, є: по-перше, три умови, необхідні для відновлення основи довіри (믿음의 기대, мідиме кіде) (центральна особа, об'єкт для умови та числовий період тангам) і, по-друге, умова тангам для звільнення від гріховної природи, яка необхідна для відновлення субстанційної основи (실체기대, шільчекіде).
Періоди провіденційної ідентичності часу, утворені за допомогою вищезазначених чинників, характеризуються двома особливостями.
По-перше, в основі визначення тривалості періоду провіденційної ідентичності часу лежить кількість років або поколінь, які складають числовий період тангам для відновлення основи довіри.
Коли центральній особі в провидінні відновлення не вдається впоратися зі своєю часткою відповідальності та це призводить до того, що втілення Божої волі відкладається, Бог робить нову спробу, діючи через інших центральних осіб. Так триває доти, доки втрачена основа довіри не буде відновлене шляхом тангам. Тому закономірно, що промисел відновлення числового періоду тангам для основи довіри також повторюється. З цієї причини періоди ідентичності часу в історії мають однакову тривалість, в основі якої певна кількість років або поколінь. Метою цієї глави є докладний розгляд цього питання.
По-друге, періоди провіденційної ідентичності часу формуються такими іншими трьома історичними чинниками в провидінні, як наявність центральної особи і об'єкта для умови, який приноситься для відновлення основи довіри, та умови тангам для звільнення від гріховної природи, необхідної для відновлення субстанційної основи.
Кінцева мета провидіння відновлення полягає у відновленні основи для Месії. Коли провидіння продовжується, то, відповідно, повторюються й промисли, задіяні у відновленні цього кіде. Щоб створити основу для Месії, необхідно спочатку закласти основу довіри через символічне приношення і потім — субстанційну основу через субстанційне приношення. Ось чому в історії провидіння відновлення повторювалися ідентичні промисли відновлення символічного й субстанційного приношень. Ці промисли й сформували періоди провіденційної ідентичності часу. Наступна глава буде присвячена обговоренню цих питань.